Історія становлення і розвитку Харківського обласного медичного фахового коледжу (1845 – 2025 рр.)
Харківський обласний медичний фаховий коледж – один з найстаріших навчальних закладів фахової передвищої освіти в Україні.
Харківський обласний медичний фаховий коледж створений у результаті реорганізації трьох навчальних закладів: Харківського базового медичного коледжу №1 (рік заснування – 1845), Харківського коледжу медичного обладнання (рік заснування – 1931) і Харківського медичного коледжу №2 (рік заснування – 1937).
У 1829 році приймається рішення про створення фельдшерських шкіл при лікарнях соціально-медичних установ того часу – Приказах Громадської опіки. У 1832 року це рішення доповнено вказівкою на те, що перші фельдшерські школи мають бути відкриті у містах Казані, Харкові і Вільно (зараз – Вільнюс). Створення фельдшерських шкіл започаткувало організацію систематичної кваліфікованої медичної допомоги широким верствам населення.
У 1845 році у складі закладів Харківського Приказу громадської опіки було відкрито Харківську фельдшерську школу, від початку діяльності якої веде свою історію наш навчальний заклад.
Харківська фельдшерська школа майже 100 років (до 1941 р.) працювала як структурний підрозділ лікарняного містечка – Харківської губернської лікарні, зараз міська клінічна психіатрична лікарня №3 (відомої в народі як «Сабурова дача»). Це була найстаріша і найбільша лікарня нашого регіону. Керівництво діяльністю як лікарні, так фельдшерської школи, здійснювала губернська Лікарська Управа, яка працювала у складі Харківського приказу громадської опіки.
У Харківській фельдшерській школі навчалися учні як за рахунок держави (губернська стипендія), так і за власний кошт – «своекоштные». Навчальний заклад за сумісництвом очолював Старший лікар губернської лікарні (у 1845-1853 роках М.П.Серебряков). На початку свого становлення у Харківській фельдшерські школі викладалися граматика, латинська мова, Закон Божий, арифметика, загальне поняття анатомії, фармакологія, десмургія (мистецтво накладання пов’язки), правила догляду за хворими і віспощеплення.
Вихованці Харківської фельдшерської школи в першій половині дня навчалися у класах, вивчаючи теоретичні предмети, а в пообідні години відвідували хворих, допомогаючи лікарям. Клінічні і спеціальні предмети викладали лікарі-ординатори, які практикували у цій же лікарні. Повний курс навчання був розрахований на чотири роки та розподілявся на два класи. Через два роки навчання учні складали іспит. Після закінчення повного курсу Лікарська управа, у присутності членів Приказу громадської опіки, приймала іспит і, в залежності від його результатів, присвоювала випускникам звання «старшого» або «молодшого» фельдшера.
У 1867 р. Харківський Приказ громадського опіки ліквідовується і Харківську фельдшерську школу підпорядковують Харківському губернському земству.
Земський період діяльності в історії Харківської фельдшерської школи був одним із найбільш плідних.
З 1874 року Харківське земство дозволило приймати до фельдшерської школи учениць, встановивши для них 12 стипендій (по одній від кожного повіту). Вступаючи до школи, стипендіатки повинні були закінчити Земське Повивальне училище (існувало з 1866 р.).
У 1907 р. Харківська фельдшерська школа реорганізована у фельдшерсько–акушерську, здійснюючи підготовку за двома спеціальностями – фельдшер і акушерка.
15 січня 1916 р. було затверджено новий Статут Харківської губернської земської фельдшерсько–акушерської школи, який регламентував усі аспекти її діяльності.
Серед викладачів фельдшерсько–акушерської школи в цей час знаходимо імена видатних діячів медицини Харківщини: завідувача кафедри патологічної анатомії медичного факультету Харківського університету професора М.Ф. Мельникова–Разведенкова, видатного медичного статиста С.Ігумнова, анатома В.П.Воробйова, одного з фундаторів української стоматології М.Ю.Гофунга.
На початку 20–х років минулого століття Харківська фельдшерсько-акушерська школа підпорядковується Головному Управлінню професійної освіти Наркомату освіти України і носить назву «Перші Харківські курси помічників лікарів».
Наприкінці 20–х років назву навчального закладу відповідно до нових вимог змінюють на «Перший Харківський медичний технікум «Єдиного диспансеру». В 1930 році у зв’язку з тим, що на території колишньої губернської лікарні був організований Український науково–дослідний інститут психіатрії і неврології, у навчальному закладі організовується підготовка фахівців нового напрямку – помічник лікаря-психоневролог, а школа отримує назву «Харківський психоневрологічний технікум». Але у 1936 році навчальному закладу повертають перевірену часом назву – фельдшерська школа.
Історія становлення Харківського медичного коледжу № 2 тісно пов’язана з розвитком зуболікувальної допомоги і освіти в Україні.
Звання «зубний лікар» з’являється у 1710 році, коли відкриваються постійні «госпітальні школи». Зубні лікарі готувалися методом учнівства у дантистів-іноземців. З середини XVIIІ ст., бажаючим займатися зуболікуванням, вже необхідно було здавати спеціальний іспит і отримувати на це дозвіл.
У 1868 році у Харкові приватно практикувало всього 3 зубних лікаря (на 60 тис. населення), а у 1912 році – 7 (при населенні 240 тис. чол.).
У 1891 році було видано закон «Про реформування навчання зуболікувальному мистецтву», який узаконив зуболікувальні школи і легалізував звання зубного лікаря. Зуболікувальні школи відкривалися лише в університетських містах. Навчання тривало 2.5 роки і передбачало обов’язковий іспит на медичному факультеті університету. Систематична освіта для зубних техніків здійснювалася на рівні цехового учнівства і прирівнювалася до ювелірної справи.
У 1898 році у Харкові почала діяти приватна зуболікувальна школа доктора Немировського. Ще одна школа у місті була відкрита 1 вересня 1900 року лікарем В.Я.Дубровським.
Після революційних подій 1917 року, дві харківські приватні зуболікувальні школи, П.П.Кривопускова і С.Зеленського, були об’єднані в одну державну Харківську зуболікувальну школу. Завідував школою видатний ентузіаст систематичної підготовки зубних лікарів Юхим Михайлович Гофунг.
Наприкінці 1920 року, під час реформування зуболікувальної освіти (створюються одонтологічні відділення при медичних факультетах Державних університетів), Харківську зуболікувальну школу було закрито, а інвентар — націоналізовано.
У 1927 році Народний комісаріат охорони здоров’я України приймає рішення про відкриття зуботехнічних шкіл, в тому числі і у Харкові. І лише у 1936 році Постановою Ради Народних Комісарів СРСР «Про підготовку середніх медичних зуболікарських і фармацевтичних кадрів» було покладено початок відродженню систематичної підготовки середніх медичних кадрів для зуболікування.
Харківську зуболікувальну школу було відкрито у 1937 році. Засновниками її по праву вважаються Ю.М.Гофунг, Я.Л.Фрідман і А.Е.Рофе.
Першим директором Харківської зуболікувальної школи був провідний лікар-стоматолог Харкова, кандидат медичних наук Тарнопольський А.І. (1937-40 рр.). В перший рік на навчання до школи приймається 91 учень. З 1937 по 1941 р. школа підготувала 120 зубних лікарів.
Власного будинку школа не мала і змушена була орендувати приміщення.
В роки окупації Харкова зуболікувальна школа не працювала. Одразу після звільнення міста, у жовтні 1943 року, навчальний заклад відновлює свою роботу, тимчасово розміщуючись у приміщенні Харківської фельдшерсько-акушерської школи по вул. Пушкінській, 27.
Харківський коледж медичного обладнання було засновано у 1931 році, згідно Постанови Народного комісаріату охорони здоров’я України, як Харківський рентгенологічний технікум на базі Українського рентгенологічного інституту (створений у 1920 році). Першим директором технікуму був Б.М.Варшавський.
Прийом до навчального закладу складав 40 осіб. Технікум готував спеціалістів середньої ланки для лікувальних закладів системи охорони здоров’я. До 1941 року Харківський рентгенологічний технікум підготував 492 фахівця з рентгенології. Випускники навчального закладу працювали не тільки в Україні, але й далеко за її межами. У жовтні 1941 року, у зв’язку з тимчасовою окупацією м. Харкова, технікум припинив свою діяльність.
У вересні 1941 року Харківська фельдшерська школа здійснила терміновий випуск – 117 фельдшерів, які відразу виїхали на фронт. У зв’язку з наближенням фронту діяльність навчального закладу була призупинена. У роки окупації приміщення і майно Харківської фельдшерської школи, як і всього лікарняного містечка на Сабуровій дачі, було розграбовано і зруйновано.
23 серпня 1943 року місто Харків визволено. Відновити діяльність Харківської фельдшерської школи на її колишньому місці було неможливо. Починається новий період історії навчального закладу – школа отримує приміщення в центральному районі міста. По вулиці Пушкінській, 27 (зараз Г.Сковороди) у довоєнні роки діяла Харківська фельдшерсько–акушерська школа №2. В роки окупації співробітники школи зуміли зберегти значну частину навчального і матеріального обладнання, що дало можливість вже 1 вересня 1943 року, через тиждень після визволення міста, відновити діяльність об’єднаних фельдшерських шкіл під назвою – Харківська фельдшерсько–акушерська школа.
Спочатку навчання проводилося лише на фельдшерському і фармацевтичному відділеннях. В цьому ж будинку відновила свою діяльність і Харківська зуболікувальна школа. Незабаром перелік спеціальностей розширюється: додалися медичні лаборанти і фельдшери–акушерки. У 1945/1946 н.р. у фельдшерсько–акушерській школі навчається вже 579 учнів. У 1947 році починається підготовка санітарних фельдшерів.
У 1944 році знову почав працювати Харківський рентгенологічний технікум.
У 1946 році Харківській фельдшерсько–акушерській школі передається одне з найкращих приміщень міста – будинок колишнього Олександрівського притулку для дітей, що жебракують (побудований у 1891 році Харківським Благодійним Товариством за проектом архітектора С.І.Загоскіна), по вул. Революції, 3 (зараз Куликівський узвіз, 3). Харківська зуболікувальна школа деякий час також працювала за цим адресом.
У 1946 році Харківська зуболікувальна школа отримала невелике приміщення по вулиці Рибній, 4 (зараз – вул. Кооперативна). У серпні 1947 року школа переїздить за новою адресою: тут було 9 кімнат і рекреаційне місце. 1949 року добудовуються санітарно-гігієнічний вузол, приміщення для господарського реманенту, гіпсувальну. У підвалі було відремонтовано приміщення для зуботехнічної лабораторії.
У 1954 році Харківська фельдшерсько-акушерська школа і Харківська зуболікувальна школа змінюють свої назви на відповідно медичні училища №1 і №2.
Харківське базове медичне училище №1 в цей період було провідним навчальним закладом не тільки у своєму регіоні, але й в Україні. Базовий навчальний заклад проводить обласні науково–методичні конференції з актуальних питань підготовки медичних фахівців. На базі медичного училища неодноразово організовувалися республіканські і всесоюзні наради і конференції (1955, 1967, 1975 роки).
У 1966 році Харківське базове медичне училище №1 закінчила Євдокія Іллівна Таранська, яка нагороджена найвищою відзнакою Міжнародного Товариства Червоного Хреста – медаллю Флоренс Найтінгейл (у 1997 році).
Харківський рентгенологічний технікум змінює профіль підготовки спеціалістів і починає випускати рентгенотехніків з монтажу, ремонту та експлуатації рентгенівської, електромедичної та радіологічної апаратури, а з 1972 року в технікумі вводиться нова спеціальність – «Медична оптика». 1965 року Харківський рентгенологічний технікум був перейменований у Харківський рентген-електротехнічний медичний технікум.
У 1975 році Харківський рентген-електротехнічний медичний технікум було перейменовано у Харківський технікум медичного обладнання.
У 1978 році в технікумі вводиться нова спеціальність – «Виробництво і експлуатація радіоелектронної медичної апаратури», а з 1986 року вона об’єднується зі спеціальністю «Монтаж та ремонт рентгенівської та електронної медичної апаратури».
Харківське медичне училище №2 в цей час здійснює підготовку медичних сестер і зубних техніків. У 1954 році відкривається вечірнє відділення для підготовки фельдшерів. В 1955 році, у зв’язку з гострою потребою, Харківське медичне училище №2 відновлює підготовку зубних лікарів.
У 1962 році навчальний заклад переїздить до щойно побудованого приміщення за адресом: Стадіонний проїзд, 10.
В 90-х роках в Харківському медичному училищі №2 і Харківському технікумі медичного обладнання розпочато підготовку іноземних студентів.
У 1996 році Харківське медичне училище №2 починає навчання молоді з вадами слуху за спеціальністю «зубний технік», а у 1999 році – підготовка молоді з вадами зору зі спеціальності «медична сестра-масажист».
З 1999 року в Україні проводяться конкурси фахової майстерності «Ескулап» зі спеціальності «медична сестра». Студенти Харківського медичного училища №2 – медичного коледжу №2 неодноразово посідали призові місця: Анна Березіна – ІІІ місце (2004 р.), Наталія Пашкова – І місце (2006 р.), Наталія Щегульна – І місце (2008 р.), Ольга Веретеннікова – ІІІ місце (2009 р.), Юлія Макогон – І місце (2010 р.).
Переможці Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності студентів зі спеціальності «Медична сестра» Наталія Пашкова (2006 р.), Наталія Щегульна (2008 р.), Юлія Макогон (2010 р.)
2002 року в Харківському медичному училищі №2 здійснювалося навчання за новою спеціальністю «стоматологія» (помічник лікаря-стоматолога).
Викладачі Харківського базового медичного училища №1 В.С.Ронін, Г.М.Старобінець, Н.Л.Утевський, О.М.Онищенко (директор), В.І.Савельєв, М.В.Золотницький, К.С.Плотнікова, Л.В.Люленко, Г.І.Іваницька, С.Г.Панібратцева, Л.П.Ольховська, Т.О.Кудрявцева підготували навчальні посібники для навчання зі спеціальностей «лабораторна діагностика», «медико-профілактична справа», «лікувальна справа» і «сестринська справа».
У 2005 році Харківське базове медичне училище №1, Харківське медичне училище №2 і Харківський технікум медичного обладнання отримали статус коледжів.
До 160-річчя навчального закладу було відкрито Культурно-просвітницький центр «Музей історії Харківського базового медичного коледжу №1», який у 2006 році став Дипломантом обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена».
Культурно-просвітницький центр «Музей історії Харківського обласного медичного фахового коледжу»
У 2006 році Харківський базовий медичний коледж №1 почав підготовку медичних сестер – бакалаврів, а згодом і медичних лаборантів-бакалаврів.
У 2008 – 2017 роках на базі Харківського базового медичного коледжу №1 – Харківського обласного медичного коледжу проводилися Всеукраїнські конкурси фахової майстерності студентів вищих медичних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації за спеціальністю «Лабораторна діагностика», на яких перемогу здобували студенти навчального закладу: Авраменко Яна (2008 р.), Свистун Єлизавета (2009 р.), Третякова Анна (2010 р.), Ложко Наталія (2011 р.), Шандра Альона і Шиков Костянтин (2013 р.), Рудяшко Наталія.(2017 р.).
Переможці Всеукраїнського конкурсу студентів зі спеціальності «Лабораторна діагностика» Авраменко Яна (2008 р.), Свистун Єлизавета (2009 р.), Ложко Наталія (2011 р.)
Вовчанський медичний коледж засновано у 1930 році.
У грудні 2023 року рішенням Харківської обласної ради до Харківського обласного медичного фахового коледжу було приєднано Вовчанський медичний коледж, який знаходиться в зоні активних бойових дій. Навчальний заклад створений у липні 1930 року, як Вовчанський медичний технікум. Спочатку в ньому навчалося 60 майбутніх медичних сестер.
У 1934 році технікум змінює свою назву на фельдшерсько-акушерську школу, з якої випустилося чотири групи висококваліфікованих акушерок та фельдшерів.
Під час війни школа не працювала і лише у 1946 році відбувся перший набір у кількості 126 осіб.
Так, у 1948 році зроблено перший післявоєнний випуск. Медичну освіту здобули 57 медичних сестер.
З метою покращання середньої спеціальної медичної освіти, у 1954 році Вовчанську фельдшерсько-акушерську школу було реорганізовано в медичне училище. У 2005 році навчальний заклад отримав статус коледжу.
В умовах повномасштабного вторгнення і воєнного стану, Харківський обласний медичний фаховий коледж продовжує на високому науковому, педагогічному і методичному рівні здійснювати підготовку медичних фахівців з таких спеціальностей: сестринська справа, лікувальна справа, акушерська справа і стоматологія ортопедична, кваліфікація – зубний технік. Багато випускників коледжу самовіддано виконують свій професійний обов’язок, рятуючи поранених бійців ЗСУ і мирних громадян, студенти займаються волонтерською діяльністю у шпиталях і лікарнях. Викладачі і студенти навчального закладу беруть активну участь у Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференціях, семінарах і конкурсах.
Випускники Харківського обласного медичного фахового коледжу працюють як в Україні, так і за її межами і можна без перебільшення сказати, по всьому світі.
Серед них – доктори і кандидати наук, академіки, заслужені лікарі України, керівники лікувальних закладів, спеціалізованих підприємств «Медтехніки», викладачі вищих навчальних закладів, лікарі, медичні сестри, лаборанти, акушерки, зубні техніки, фельдшери.
Наш навчальний заклад впевнено дивиться у майбутнє і продовжує здобутки попередніх поколінь викладачів, студентів і випускників навчального закладу.
Підготував
керівник Культурно-просвітницького центру
«Музей історії Харківського обласного медичного фахового коледжу»
викладач Олександр ДІДЕНКО